Європейський вимір енергоефективності українських міст
(на прикладі Чернігівської та Сумської областей)
(на прикладі Чернігівської та Сумської областей)
Час рахувати,
aбо Як Україна стає на рейки енергоефективності
aбо Як Україна стає на рейки енергоефективності
Мультидонорський фонд, що допоможе Україні нарешті налаштуватися на якісне впровадження політики енергоефективності, став на крок ближче до свого запуску.
У п'ятницю, 26 січня, Кабмін опублікував офіційну постанову про створення Фонду енергоефективності.
Саме старт роботи цього Фонду на власних гаманцях – звісно, у позитивному сенсі (!) – відносно швидко можуть відчути українці.
Планується, що Фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення ефективних опалювальних та охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання на більш ефективне.
Форма надання коштів – часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності фізичним та юридичним особам.
У п'ятницю, 26 січня, Кабмін опублікував офіційну постанову про створення Фонду енергоефективності.
Саме старт роботи цього Фонду на власних гаманцях – звісно, у позитивному сенсі (!) – відносно швидко можуть відчути українці.
Планується, що Фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення ефективних опалювальних та охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання на більш ефективне.
Форма надання коштів – часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності фізичним та юридичним особам.
– До сьогодні ми мали лише програму теплих кредитів. З жовтня 2014 року – відколи вона діє – фонд програми становить 2,5 мільярда гривень. Тоді як для Фонду у держбюджеті уже передбачили 800 мільйонів і від донорів – ще 100 мільйонів євро. Що краще фінансування – то більше можливостей.
Також, на думку експертки, українцям давно варто усвідомити свою соціальну відповідальність: заощадливість і правильне використання існуючих ресурсів – секрет успіху кожного.
Також, на думку експертки, українцям давно варто усвідомити свою соціальну відповідальність: заощадливість і правильне використання існуючих ресурсів – секрет успіху кожного.
Марія Яковлєва
енергетична експертка
Ще один аспект – субсидіювання. Державі слід виправити свій підхід до такого роду компенсацій.
До слова, за статистичними даними 2015 року, «щедрість» держави на компенсацію витрат на послуги ЖКГ становила майже третину бюджету. Для порівняння, це значно більше, ніж зазначеного року країна витратила на проведення антитерористичної операції.
Варто зазначити, що скористатися підтримкою Фонду зможуть всі — і приватні особи, і ОСББ та ЖБК. Однак, для останніх — цей механізм має значно більші вигоди.
До слова, за статистичними даними 2015 року, «щедрість» держави на компенсацію витрат на послуги ЖКГ становила майже третину бюджету. Для порівняння, це значно більше, ніж зазначеного року країна витратила на проведення антитерористичної операції.
Варто зазначити, що скористатися підтримкою Фонду зможуть всі — і приватні особи, і ОСББ та ЖБК. Однак, для останніх — цей механізм має значно більші вигоди.
— У Чернігові створено 85 ОСББ. Це означає, що жителі будинків стали повноцінними власниками всіх елементів свого помешкання – покрівлі, ліфтів, підвалів. Варто зазначити, що в обласному центрі діє Програма сприяння створенню ОСББ, за умовами якої міський бюджет бере на себе 70% витрат на капітальний ремонт будівлі. Цією можливістю вже скористалися 16 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. В області теж діє схожа Програма, нею скористалося одне ОСББ з регіону. Фонд для об'єднання стане суттєвою підтримкою, і що важливо — не лише в одному проекті.
Андрій Ярош
начальник управління профільного Департаменту Чернігівської ОДА
Варто зазначити, що Закон України «Про Фонд енергоефективності» став четвертим у плеяді значущих галузевих рішень минулого року, здійснених в рамках євроінтеграційних зобов'язань України.
Врегулювати, принаймні у правовому полі, вдалося питання вимог про комерційний облік тепла, про комунальні послуги та про енергоефективність будівель (також вже маємо відповідні закони).
Врегулювати, принаймні у правовому полі, вдалося питання вимог про комерційний облік тепла, про комунальні послуги та про енергоефективність будівель (також вже маємо відповідні закони).
– Ми досить часто не помічаємо хорошого. Адже за згаданими законами криється свобода від монополістів галузі ЖКГ. Відтепер не міськрада складатиме ціну вводу тепла у ваш будинок, а ви самі. Суть у тому, що всі комунікації підведені лише до будинку, а от кого з надавачів послуг і за які гроші «впустити» у дім, зможуть вирішувати власники «багатоквартирки». Це стосується не лише тепла, а навіть, для прикладу, паркомісць чи сміття.
А задекларована вимога енергоаудиту, на перший погляд, хоч і здається додатковою статтею витрат, та за 3-5 років дасть змогу позбутися рудиментів «радянщини». Моя порада — орієнтуватися на відновлювальні джерела енергії. Завдяки ухваленим рішенням, на цьому можна не просто заощадити, а ще й заробити.
А задекларована вимога енергоаудиту, на перший погляд, хоч і здається додатковою статтею витрат, та за 3-5 років дасть змогу позбутися рудиментів «радянщини». Моя порада — орієнтуватися на відновлювальні джерела енергії. Завдяки ухваленим рішенням, на цьому можна не просто заощадити, а ще й заробити.
Марія Яковлєва
енергетична експертка
Однак, поки немає головного рамкового закону й підзаконних актів, що адаптуватимуть європейські вимоги під українські реалії.
Втім, курс на енергоефективність чітко прописаний в Угоді про Асоціацію.
Втім, курс на енергоефективність чітко прописаний в Угоді про Асоціацію.
Зобов'язання України, що стосуються питань енергоефективності, визначені переважно в положеннях Глави 1 «Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво».
Цілі та напрямки співпраці України та ЄС в енергетичній сфері щодо енергоефективності в документі теж чітко сформульовані.
Головні акценти:
Цілі та напрямки співпраці України та ЄС в енергетичній сфері щодо енергоефективності в документі теж чітко сформульовані.
Головні акценти:
привести до ладу нормативно-правову базу;
розвивати та стимулювати розвиток відновлювальної енергетики, з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища;
активно співпрацювати у сфері розробки нових галузевих технологій.
У Додатку XXVII, який визначає зобов'язання України з наближення законодавства в енергетичній сфері (стаття 341 Угоди), міститься перелік законодавчих актів ЄС з питань енергоефективності.
Крім того, окремі зобов'язання щодо енергетичної ефективності містяться в інших розділах Угоди, які стосуються таких сфер співробітництва як оподаткування, промислова політика, технічне регулювання та сталий розвиток.
Більш того, в Угоді наведений перелік Директив, що буквально «розжовують» все: від базових регламентів державної політики до особливостей екодизайну та маркування приладів.
Варто зазначити, що Україна ще 2011 року набула статусу Договірної Сторони в Енергетичному Співтоваристві Південно-Східної Європи, що також дає їй додаткові зобов'язання.
Важливо зазначити, що згідно зі статтею 278 Угоди про асоціацію у випадку розбіжностей — пріоритет саме за Енергетичним Співтовариством.
Крім того, окремі зобов'язання щодо енергетичної ефективності містяться в інших розділах Угоди, які стосуються таких сфер співробітництва як оподаткування, промислова політика, технічне регулювання та сталий розвиток.
Більш того, в Угоді наведений перелік Директив, що буквально «розжовують» все: від базових регламентів державної політики до особливостей екодизайну та маркування приладів.
Варто зазначити, що Україна ще 2011 року набула статусу Договірної Сторони в Енергетичному Співтоваристві Південно-Східної Європи, що також дає їй додаткові зобов'язання.
Важливо зазначити, що згідно зі статтею 278 Угоди про асоціацію у випадку розбіжностей — пріоритет саме за Енергетичним Співтовариством.
- Що стосується Енергетичного співтовариства, тут, на жаль, немає поки чим похвалитися. Ми мали ухвалити ряд директив. Втім, наразі їх не імплементовано повністю, хоча рухаємося у даному напрямі про що свідчать прийняті нещодавно закони.
Важливо, що Україна нарешті більш-менш сама зорієнтувалася у веденні державної політики у сфері енергоефективності. Органи місцевого самоврядування теж уже усвідомлюють, що необхідно розробляти і втілювати план дій зі сталого енергетичного розвитку. До то ж, зараз практикують державні програми та міжнародні гранти для підтримки таких ініціатив.
Важливо, що Україна нарешті більш-менш сама зорієнтувалася у веденні державної політики у сфері енергоефективності. Органи місцевого самоврядування теж уже усвідомлюють, що необхідно розробляти і втілювати план дій зі сталого енергетичного розвитку. До то ж, зараз практикують державні програми та міжнародні гранти для підтримки таких ініціатив.
Андрій Кирчів
виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України»
2012 рік
«Європа не може дозволити собі втрачати енергію» – такими словами розпочинається комюніке Європейської комісії до Європейського парламенту щодо впровадження Директиви щодо енергоефективності.
А що там у ЄС?
Не все відразу виходить і в ЄС. Головна ж відмінність з Україною – у країнах Союзу чітко дотримуються термінів виконання поставлених задач.
ЄС декларує необхідність енергоефективності на всіх етапах – від виробництва енергії до кінцевого споживача. І керується простим правилом: користь від заходів з енергозбереження та енергоефективності має перевищувати витрати на проведення цих заходів. Відтак, у ЄС концентруються на сектор, де економія на витратах енергії найбільша. Це – енергомодернізація будівель.
Політика ЄС щодо енергоефективності має чіткі кількісні та якісні показники – їх визначено, для прикладу, часовими рамками – 2020 і 2030 роки.
Директива щодо підвищення енергетичної ефективності (прийнята у 2012 році) встановила цілу низку обов'язкових заходів. Наприклад, визначено, що до 2020 року загальний обсяг збереження енергії має становить 20% (до прогнозованого). Для розуміння – 20% це приблизно дорівнює обсягу виробництва енергії 400-а електростанціями.
Не все відразу виходить і в ЄС. Головна ж відмінність з Україною – у країнах Союзу чітко дотримуються термінів виконання поставлених задач.
ЄС декларує необхідність енергоефективності на всіх етапах – від виробництва енергії до кінцевого споживача. І керується простим правилом: користь від заходів з енергозбереження та енергоефективності має перевищувати витрати на проведення цих заходів. Відтак, у ЄС концентруються на сектор, де економія на витратах енергії найбільша. Це – енергомодернізація будівель.
Політика ЄС щодо енергоефективності має чіткі кількісні та якісні показники – їх визначено, для прикладу, часовими рамками – 2020 і 2030 роки.
Директива щодо підвищення енергетичної ефективності (прийнята у 2012 році) встановила цілу низку обов'язкових заходів. Наприклад, визначено, що до 2020 року загальний обсяг збереження енергії має становить 20% (до прогнозованого). Для розуміння – 20% це приблизно дорівнює обсягу виробництва енергії 400-а електростанціями.
Інфографіка Інтерньюз- Україна
Україна – далеко не перша держава у Європі, яка стикнулася з необхідністю підвищення енергоефективності житлових будинків та будівель соціального призначення. Позитивним для нас є те, що, освоюючи нові технології, вже можемо покладатися на практичний досвід інших країн. Акумулюючи результати вже реалізованих реформ і власних розробок, можна знайти найбільш прийнятні моделі для кожного регіону.
Головне у цій справі – бажання та чітке усвідомлення, що виграють не ті країни, які володіють енергією, а ті, які можуть ефективно її використовувати.
Головне у цій справі – бажання та чітке усвідомлення, що виграють не ті країни, які володіють енергією, а ті, які можуть ефективно її використовувати.
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).
