Звідки взяти мільйони на енергоефективність
уВитрати на енергоефективність вимагають значних інвестицій. Можливість акумулювати кошти для фінансування таких заходів дає Державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР) - один з еластичних і дієвих інструментів впливу держави на регіональний розвиток.

Що ж таке ДФРР, як підготувати проект з урахуванням європейського досвіду енергоефективності, про успішні проекти, що вже реалізовані на Чернігівщині – про все це у матеріалі Часу Чернігівського.
Що таке ДФРР і як взяти там гроші?
ДФРР наповнюється із державного бюджету. За принципом – 1% від загального обсягу доходів держбюджету, що передбачає відповідний закон. Свого часу таку практику запровадили як нововведення – для відмови від тодішньої моделі виділяти кошти виключно на будівництво нових об'єктів бюджетної сфери. Тож головна «фішка» ДФРР – конкурсний підхід.
Кошти ділять за пропорцією: кількість населення та показник валового регіонального продукту у розрахунку на 1 особу.
Довідково. Загальний обсяг ДФРР на 2018 рік становить 6 мільярдів гривень. З них Чернігівській області передбачено 115,7 мільйона гривень.
Готувати і подавати проекти до ДФРР можуть органи державної влади та місцевого самоврядування. Головне – аби вони змогли співфінансувати проект на рівні не менше 10%.
Ще одна обов'язкова умова — відповідність ініціативи пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, а також місцевим стратегіям.
Відтак, за попередніми підрахунками (на прикладі Чернігівської області) не менше 60% проектів, що фінансуються ДФРР, мають на меті скорочення споживання енергоносіїв, або хоча б містять такий компонент.

Алгоритм підготовки та оцінки проектів простий і здійснюється через інтерактивну платформу http://dfrr.minregion.gov.ua:
регіональна комісія оголошує конкурсний відбір проектів – зазвичай, на сайті обласної адміністрації;
представники органів влади, місцевого самоврядування та ОТГ отримують від адміністратора доступ до платформу та вносять інформацію про проект;
члени комісії оцінюють заявлені проекти також через платформу;
на основі оцінки система формує рейтинг, який своїм голосуванням затверджує регіональна комісія;
сформований і затверджений список подається до Мінрегіону, яка перевіряє проекти на відповідність вимогам законодавства;
остаточний перелік проектів своїм рішенням схвалює Кабмін (а погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету);
отримавши це рішення, Мінфін спрямовує гроші в область.
До складу Регіональної комісії при Чернігівській ОДА входять 18 осіб. З них 6 – працівники обладміністрації, ще шестеро – представники громадських організацій.
Засідання Регіональної комісії ДФРР транслюється он-лайн. Але, враховуючи кількість переглядів, особливої зацікавленості не викликають.
«Вважаю, що діяльність регіональної комісії стала більш прозорою та публічною, але ще не достатньо», - зазначає член комісії від громадської організації «Центр сприяння розвитку громад» Римма Олексенко, - Якість підготовки проектних пропозицій в порівнянні з минулими роками значно покращилась. Проекти мають переважно соціальне спрямування, невелика кількість проектів, які сприятимуть розвитку місцевої економіки»

Римма Олексенко
Чи сприяє ДФРР енергоефективності на Чернігівщині?
За словами експертів, «бум» таких проектів спостерігається з 2015 року, відтоді, як енергоефективність стала одним з головним пріоритетів регіональної політики.

У 2015 році в області реалізовано 28 проектів на загальну суму 114,3 мільйона гривень. Із них 23 стосуються енергоефективності та економного використання ресурсів: реконструкція опалення, ремонт покрівель, фасадів тощо із використанням терм модернізації, заміна мереж тощо.
Приклад. У 2015 році у Мені за кошти ДФРР проведено реконструкцію фасаду районного будинку культури. Замінено вікна, утеплено зовнішні стіни, відремонтовано ганки. Автори проекту обіцяли зменшення енергоспоживання на 25% і одночасно покращення температурного режиму. Адже не секрет, що у подібних будівлях, зведених у 70-80 роки взимку навіть за умови повноцінного функціонування системи опалення температура зазвичай становить 10-12 градусів. На проект витратили 2,124 мільйони гривень, із яких 212 тисяч – кошти районного бюджету.
У 2016 році в області реалізовано 24 проекти на загальну суму 110 мільйонів гривень. Із них 22 мають складову енергоефективності та економії енергоресурсів.
Приклад. У 2016 році ДФРР на 1,3 мільйона гривень профінансував реконструкцію приміщень дитячого садка «Ромашка» у селі Авдіївка Сосницького району. Ще 148 тисяч додали з бюджету сільської ради. Серед іншого, тут замінили газові котли на твердопаливні з терморегуляцією та автоматизацією. Автори проекту кажуть про значну економію коштів на опаленні. Адже терморегулятор дозволяє підтримувати необхідну температуру у кожній кімнаті приміщення. Для прикладу, для харчоблоку це може бути це 17-18°С, у дитячій 23°С. А у підсобних приміщеннях вистачить у 15 °С.
«До речі, у 2015 році ми відремонтували котельню у місцевій школі (за кошти державної субвенції – авт.). Тож тепер замість вугілля та брикетів приміщення опалюється твердопаливними котлами на дровах. А їх у нас у районі вистачає. Так от, маємо економії на рік на рівні 200 тисяч гривень. Сприяє ощадному використанню тепла і автоматика, і спеціальна система, що не дозволяє утворюватись у трубах та батареях осаду», - розповідає Авдіївський сільський голова Анатолій Адаменко.

Анатолій Адаменко
У 2017 році за рахунок коштів ДФРР реалізовано 12 проектів, з них 8 – з енергоефективності.
Приклад. У 2017 році ДФРР виділив 766,8 тисяч гривень на реконструкцію будівлі Бахмацької загальноосвітньої школи № 1. Додатково з місцевого бюджету спрямовано 85 тисяч. У заявці йшлося про 20-відсоткову економію енергоносіїв, кошти з якою будуть спрямовуватися на поліпшення матеріально-технічної бази школи.
Заміна вікон у Бахмацькій ЗОШ І-ІІІ ступенів
«Вікна якісні – одразу ж у холодну пору року температура підвищилась у класах на 2-3 градуси. Наразі точних цифр по економії ще немає – попередньо відсотків на 20 зменшення витрат на енергоносії вийдемо», - каже директор школи Олександр Комар

Олександр Комар
Звісно, логічно перевіряти чи досяг проект заявленої мети: економії споживання ресурсів, покращення комфорту, збільшення корисної дії чи інше.
Як оцінити складову проектів – енергоефективність?
«Виважене, розсудливе використання енергетичних запасів, комплексний підхід в заощадженні ресурсів, - коментує Римма Олексенко, - Був період коли всі преходили на газове опалення, ставили модельні газові котельні, бум обміну твердопаливних котлів на газові. Що маємо сьогодні? З регіонів подано велику кількість проектів, де проводиться така ж заміна, тільки навпаки: міняємо газові на твердопаливні. Виготовляємо ПКД на реконструкцію котельні, забуваємо про утеплення стін, вентиляцію приміщення, систему опалення, заміну вікон, дверей і таке інше. Має бути системний підхід до вирішення даного питання».

Римма Олексенко
На відео: коментар Ірини Помеленко, начальника відділу державних інвестицій Департаменту економічного розвитку обласної державної адміністрації, секретаря регіональної комісії з відбору проектів.
Як дбають про енергоефективність через регіональний розвиток у ЄС
В Європейському Союзі механізм розподілу коштів на регіональний розвиток дещо інший: тут акцент робиться на допомогу проблемним регіонам, а також на скорочення диспропорцій між рівнями розвитку різних територій.
Кошти виділяються через Європейський фонд регіонального розвитку (ERDF). Мета його діяльності - підтримка програм регіонального розвитку, економічних реформ, підвищення конкурентоспроможності та територіальної кооперації в ЄС.
Інформаційна табличка щодо одного з проектів енергоефективності за рахунок коштів Європейського фонду регіонального розвитку
Пріоритетами фонду є модернізація економічних структур, створення стійкої зайнятості і економічного зростання, дослідження та інновації, захист навколишнього природного середовища і попередження ризиків.
Додатково діє Європейський соціальний фонд (ESF) – фокусується на адаптації працівників та підприємств до нових умов, спрощення доступу до зайнятості, зниження трудової дискримінації людей із обмеженими можливостями, проведення реформ у сфері зайнятості.
Нарешті, Фонд єдності (CF) – спрямований на реалізацію проектів у галузі охорони навколишнього середовища та проектів із модернізації транс-європейських транспортних мереж.
Всі три згадані Фонди становлять одну з найбільших частин бюджету ЄС та приблизно третину його обсягу. Більшу частину підтримки з цих фондів одержують найбідніші європейські регіони. Втім абсолютно всі регіони можуть розраховувати на їх кошти для підтримки власних програм регіонального розвитку.

Скільки і як фінансують

Бюджет ЄС на 2014–2020 роки виділяє 3 групи регіонів:
найменш розвинені – ВРП (валовий внутрішній продукт - авт.) на 1 особу нижче за 75% від середнього показника у ЄС;
перехідні – ВРП на 1 особу коливається в межах 75 – 90% від середнього показника у ЄС;
більш розвинені – ВРП на 1 особу вище за 90% від середнього показника у ЄС.

На сучасному етапі є домовленість, що не менше 12% від коштів фонду отримають найменш розвинені регіони, 15% – перехідні регіони та 20% – більш розвинені регіони.
Окрім того, у вищезазначеному бюджеті чітко визначено і один із напрямів спрямування ресурсів - низьковуглецева економіка.
Механізм використання коштів фондів наступний. Спершу, кожна країна приймає власну стратегію, регіони – свої операційні програми, що затверджуються Європейською Комісією. Вона ж розподіляє кошти по країнах. Надалі країни та окремі регіони самі працюють з індивідуальними проектами та контролюють їх реалізацію. Роль ЄК зводиться до загального моніторингу програм.

Головне: регіональна політика є механізмом досягнення цілей Стратегії ЄС до 2020 року. Одна з них – зміна клімату та енергетична стійкість (Climate change and energy sustainability). А конкретніше – скорочення викидів парникових газів на 20% (або навіть 30% за відповідних умов), отримання не менше 20% енергії від поновлюваних джерел, 20-відсоткове підвищення енергоефективності.
Відтак, значна частина коштів фондів регіонального розвитку в ЄС також має цілком конкретну мету – енергоефективність.
Нові можливості для проектів з енергоефективності для житлового сектору
Гроші на енергоефективність приватного сектору та житлової забудови вже за кілька місяців можна буде отримати через Фонд енергоефективності (далі – ФЕ). Звісно, якщо урядовці спроможуться прийняти більш як півсотні підзаконних актів до ключових законів сектору ЖКГ.
Наразі стартував процес створення Наглядової ради ФЕ. У роботі проекти операційних та фінансових документів, зокрема – щодо методики економії енергії.
Довідково. Фінансування ФЕ енергоефективності у держбюджеті на поточний рік передбачено в розмірі 1,6 мільярда гривень..
«Затверджене положення про Наглядову раду Фонду, методики розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, що фінансуються Фондом, а також визначені основні напрями діяльності. Наступними і важливими кроками для нас є створення необхідних IT-систем (реєстрів енергоаудиторів, сертифікатів енергоефективності, моніторингу результатів впроваджених енергоефективних заходів), а також платформи з надання послуг енергоаудиту», - переконує Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Геннадій Зубко
Вже відомо про 2 основних «продукти», які ФЕ пропонуватиме для ОСББ:
- пакет «легкий», що очікувано зменшить вартість платежів за тепло на 20% - це комплекс робіт з термомодернізації будинку (500-600 тисяч гривень для будинку, приміром з 120 квартир);
- пакет «комплексний» із суттєвим набором робіт, що економить до 60% платежів, вартує 3-4 мільйонів для будинку з 120 квартир.
У обидвох варіантах можна розраховувати на 40% гранту від ФЕ.
Є навіть приблизні розрахунки (для пакету «легкий»), скільки грошей має «скинутись» кожне домогосподарство: 450 гривень як початковий внесок і 75 гривень щомісяця на погашення кредиту.
Що треба зробити ОСББ для отримання фінансування заходів з енергоефективності
Читати також: Час рахувати, aбо Як Україна стає на рейки енергоефективності

У Кабміні обіцяють, що перші кредити та гранти ФЕ зможе надати вже у ІІІ кварталі цього року.
Є розрахунки і економічної вигоди від ФЕ – до 5 мільярдів скорочення річного споживання та імпорту газу, до 1 мільярда євро — зменшення річних субсидій та до 1,5 мільярда євро — ємності нового ринку.
Втім є і побоювання, що урядовці просто не встигнуть підготувати все необхідне для старту Фонду енергоефективності цього року, спромігшись хіба на початок наступного. А кошти, що вже зарезервовані на 2018-й на ФЕ, будуть направлені на інші проекти з енергоефективності.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website